Інші проєкти

Принципи сталого розвитку за останнє десятиліття стали важливою частиною публічної дискусії. Ми почали помічати негативні наслідки багаторічного ігнорування потреб планети: змінився клімат, значно збільшилась кількість сміттєзвалищ. 
 

А от філософія споживання в глобальному плані лише починає піддаватись змінам. В тому числі в креативних сферах. Кількість запитів на сталий, екологічний та гнучкий дизайн більшає. Але чи цього достатньо для широкого охоплення? Та чи можливо його виконати на 100% sustainable? З чого починати та які матеріали використовувати? 

​

Ці та багато інших цікавих запитань ми обговорювали зі спікерами лекторію від EDS, який відбувся на виставці INTERIOR MEBEL на минулих вихідних. Спеціалісти в області дизайну інтер’єрів, предметного дизайну та архітектури поділились власним баченням теми сталого розвитку і ми вирішили підсумувати: як сучасні дизайнери сприймають виклики сталості і чи вважають їх в найближчій перспективі викликами взагалі.

​

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОСТІ

​

Насправді, жваве обговорення гострої потреби в екологічній відповідальності розпочалось ще у 80-х роках минулого століття зі створення в ООН спеціальної комісії та дослідження, як урбанізація, індустріалізація та інші глобальні процеси впливають на навколишнє середовище. 

​

У 1992-році ООН визначили сталий розвиток як такий, що задовольняє потреби сучасності, не ставлячи під загрозу можливість наступних поколінь робити те ж саме. 
 

До цієї філософії приєднався, зокрема, сектор будівництва та дизайну. В 1993 році на Світовому конгресі Міжнародного союзу архітекторів було прийнято Біль про права на планету. Серед його формулювань про необхідність взаємодіяти з середовищем було й таке: “СТАВТЕСЯ ДО ПРИРОДИ ЯК ДО МОДЕЛІ ТА НАСТАВНИКА, А НЕ ДО НЕЗРУЧНОСТЕЙ, ЯКИХ СЛІД УНИКНУТИ ЧИ КОНТРОЛЮВАТИ”.

​

Випускниця EDS, предметна дизайнерка АННА ПРИСЮДА пояснює поняття стійкості так:

 

“Якщо поєднати особисте і професійне, то «sustainability» — це стиль життя, де ми намагаємось не сильно шкодити світу. Від наших повсякденних звичок до шляху в креаторстві залежить багато. Це про те, щоб жити і створювати з думкою про наступні покоління”.

​

Якщо узагальнити принципи сталого дизайну, то вони виглядатимуть так:

• АДАПТИВНІСТЬ. Можливість для легкої трансформації  — одна з важливіших сталих властивостей простору. Сюди відносимо багатофункціональність, відкрите планування, гнучкість до змін. Особливо важливою адаптивність є для великих приміщень і її потрібно передбачати ще на етапі планування. 

• ВИКОРИСТАННЯ ВІДНОВЛЮВАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ. Тут все зрозуміло: матеріали мають бути сертифікованими, практичними, довговічними та нетоксичними. До таких належать  деревина, глина, льон тощо. Також краще звертатись або шукати альтернативу серед локальних виробників.

• ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ. Зараз існує чимало технологій, які допоможуть побудувати безпечну для природи будівлю. Вони можуть знижувати рівень викидів вуглекислого газу, економлять використання води, очищують повітря, забезпечують будівлю енергією або й взагалі допомагають її виробляти, і не лише для власних потреб. 

 

ECO ТА SUSTAINABLE: В ЧОМУ РІЗНИЦЯ?

 

Ці два поняття, звісно ж, багато в чому збігаються. В узагальненому плані, і еко і sustainable проектуються з урахуванням потреб навколишнього середовища. Але якщо розібратись детальніше, то екоматеріали не завжди відповідатимуть концепції сталості. 

 

“Сталий дизайн — ширше поняття і включає в себе всі чинники, які визначають вплив на екологію: від видобування корисних копалин чи вирощування сировини, до розкладання на складники та їх вплив на екологію.  Екоматеріал зазвичай — це матеріал з натуральним складом. Цим поняттям часто прикривають менш видимі процеси, такі як обробка натурального матеріалу хімічними речовинами, які і можуть містити токсини. Сталий дизайн ж безпечний на всіх ланках” — зазначила дизайнерка, спікерка EDS та амбасадорка екобренду Devohome ОЛЬГА ТЕРЕФЕЄВА.

​

До прикладу, заміський будинок, що здатен забезпечити себе енергією, є екологічним. Так само екологічним є предмет, виготовлений з перероблених матеріалів. Але чи можемо ми назвати їх sustainable? Лише за умови, якщо власник будинку не користується автомобілем та службами доставки, а цей предмет виготовили у вашій квартирі з мінімальним використанням енергії та інших ресурсів. Адже стійкість передбачає зменшення впливу на навколишнє середовище протягом всього циклу створення та використання продукту.

​

Також дизайнери звертають увагу на етичність, що включається до поняття сталості. 

“Праця всіх учасників процесу створення виробу має бути оплачена та проходити в безпечних умовах. Якщо у предметах інтер'єру використана шкіра тварин чи рептилій, вона має бути отримана максимально етичним шляхом – з фабрик, які можуть забезпечити адекватні умови утримання. А можна і взагалі відмовитись від їхнього використання” — зауважила ОЛЕНА БОЖЕНКО, дизайнерка інтер’єру, член Спілки Дизайнерів України та спікер в EDS.

 

СВІТОВІ ПРИКЛАДИ SUSTAINABLE ТА ЙОГО РОЗВИТОК В УКРАЇНІ

 

Одним з найпопулярніших глобальних трендів в сфері “sustainability” є екопоселення, або так звані “sustainable community”. В них немає стійких правил розміщення, тому таку ініціативу можна зустріти і далеко за містом, і посеред мегаполісу. Але головною їхньою особливістю є те, що всі свої потреби вони забезпечують з мінімальним негативним впливом на природу, використовуючи лише доступні, локальні продукти. 

​

До таких належить поселення Dancing Rabbit в США, що прагне повної автономії від зовнішніх джерел енергії та використання лише місцевих відновлювальних ресурсів. 

​

Так само можемо виділити приклади з бізнесу та творців, що надихають своїм прикладом прагнення до сталості. Про деяких з них нам розповіла АННА ПРИСЮДА:

 

“Якщо виділити кількох, то напевно це будуть українці S. Lab з їхньою ідеєю вирощування міцелію як заміну пластику в повсякденному житті та Re-leaf —бренд що виготовляє папір та паперову продукцію з опалого листя. Із зарубіжних творців — однозначно Neri Oxman, яка будує в колаборації з природою. Мене абсолютно вразив Dutch Design Week, де зібрані сотні креаторів, що шукають шляхи до створення кращого майбутнього. А ще мене надихає галерейний дизайн, тому що slow fashion та емоційний дизайн також є принципами sustainable design”.

 

Та в Україні розвиток обговорення цієї теми поки що знаходиться на недостатньому рівні. Окремі ідеї, зокрема, створення екопоселень, підтримують чимало українців і навіть створюють їх, враховуючи концепцію сталості. Вони, іноді цілими групами, переїжджають з мегаполісів в невеликі закинуті села для єднання з природою, але явище не можна назвати поширеним.  

​

Недостатнє розповсюдження дискусії про сталість фахівці-дизайнери вважають найбільшою проблемою. Звідси вони підсумовують: поки що запит на сталий дизайн не є поширеним і в Україні, а отже, володіє доволі віддаленою перспективою розвитку. 

​

Учасник дискусійної панелі, співзасновник EDS та практикуючий дизайнер інтер’єру ДМИТРО МЕДЯНИК зазначив, що чимало дизайнерів використовують це поняття для “хайпу”, адже реально сприятливого середовища для роботи поки що не сформувалось.

 

“Потрібно чесно зізнатись: сьогодні в країні відсутня екологічна політика, яка б могла регулювати питання переходу до сталості. Це дуже показово, наприклад, в неробочій схемі заміни безкоштовних поліетиленових пакетів в магазинах на платні. Той самий розрив у словах та реальності спостерігаємо на сотнях виробництв, які позиціонують себе екологічними, при цьому підробляючи сертифікати”.

 

Схожої думки притримується архітектор та енергоаудитор ПІТ ШАМІЛОВ. Він вважає, що рано говорити про попит на сталу архітектуру та дизайн. Натомість, нагадує про ризики ситуації, яка може скластися: коли сталість намагатимуться поширювати люди, які мають недостатньо знань і недостатньо можливостей для цього.

“Поодинокі архітектурні проекти говорять про фактичну відсутність попиту на сталість. Натомість, на той же “хайп” попит є. Це створює ризик віддалення перспективи реального переходу до sustainable. Спеціалістів, які дійсно розбираються в темі — мало. Тому якщо концепцію почнуть реалізовувати невміло, на ринок вийдуть продукти, які лише здаватимуться sustainable, але такими не будуть. Наслідком стане зіпсований смак замовника і репутаційні втрати, тобто, втрата довіри до цього руху”. 

 

 

ЧИ РЕАЛЬНО СТВОРИТИ ПОВНІСТЮ “SUSTAINABLE” ДИЗАЙН?

 

Прихильники та противники сталості в дизайні часто сходяться на думці, що навколо цієї теми існують певні маніпуляції. Зокрема, її часто використовують недобросовісні виробники матеріалів, які називають екологічними матеріали, які ними бути не можуть. Або ж стверджують, що при масовому виробництві природа страждатиме в будь-якому випадку. Тому може скластися враження, ніби перехід до sustainable наразі неможливий. 

Але фахівці не погоджуються. ОЛЬГА ТЕРЕФЕЄВА вважає, що створення сталого дизайну та врахування принципів сталості навіть у побуті — цілком реальне завдання. 

 

“Раніше так і жили, все використовували ощадливо, але я маю на увазі доіндустріальні часи ручної праці. Проте і зараз індустрія може знизити свій негативний вплив, до мінімуму, якщо будуть прийняті закони та норми безпечного виробництва. Ми, в свою чергу, повинні звернути увагу на прості речі при користуванні предметами та будівлями: закривати воду, коли чистимо зуби, встановити фільтр, який економить воду, зонувати світло, використовувати якісні та сертифіковані матеріали”.